Чисте гладкофарбоване або оздоблене візерунками яйце набуло символічного релігійно-обрядового значення ще задовго до християнства. У багатьох народів збереглися перекази, в яких яйце виступає джерелом життя, світла і тепла, навіть зародком усього Всесвіту. Існують також численні варіанти легенд, які пояснюють побутування писанок під час Великодніх свят, пов’язують виникнення традицій писанкарства з євангельськими подіями тощо.

 Сьогодні писанкарство збереглося і розвивається завдяки майстрам старшого покоління у багатьох давніх осередках цього виду мистецтва. Писанки продаються на ярмарках, у художніх салонах.

 В Обухові стало вже хорошою традицією проведення майстер-класів для ознайомлення всіх бажаючих з кращими зразками української культури, українського народного прикладного мистецтва. 16 квітня 2011 року в РКЦД народна майстриня Лимаренко Наталія Іванівна знайомила обухівчан з технікою писанкарства.

 Для створення традиційних писанок використовують порожні курячі, качині та гусячі яйця. Для фарбування беруть харчові фарби або фарби для тканин.

Техніка створення писанки виглядає ось так: лінії візерунку наносимо на яйце простим олівцем, потім ці лінії обводимо воском (для цього є спеціальний «писачок», до якого кладуть віск і розтоплюють його над парафіновою свічкою). Далі яйце занурюється в оцет (при цьому бажано проказати молитву «Отче наш»), а потім — в жовту фарбу. Фарби повинні стояти готові, розведені в невеличких посудинах. Ті місця на яйці, які потрібно залишити жовтим кольором, замальовуємо воском, а потім занурюємо в якусь іншу фарбу і так далі. Коли робота над писанкою буде закінчена, потрібно буде зняти віск: писанку пронести біля вогню, віск розтоплюється і його витирають серветкою. Ось писанка і готова.

Для розмальовування писанки використовуються різноманітні візерунки, які мають багатовікову історію. Це і символи сонця (кола з променями), дубові листочки, вазонові композиції (квіти, гілочки, листки), геометричні символи (безкінечники, трикутники, чотирикутники і т.д.), зображення берегині (трипільська культура), тварин (олень — побажання здоров’я, довголіття; кінь — він возить колісницю Бога) та символ «грабельки» (цим символом можна було викликати дощ).

Оригінальний орнамент писанок, не тільки чарує своєю вишуканістю, мініатюрністю, гармонією колориту, він несе прадавні символи світорозуміння і природи, єднає нас з традицією минулого. Українська писанка в світі є символом українського народу.