Перлина драматургії Київського академічного обласного музично-драматичного театру ім. П. К. Саксаганського — народне шоу «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького

Напередодні Міжнародного дня театру, який театрали всього світу святкують 27 березня, в Обухівському Будинку культури сталася визначна подія: Київський академічний обласний музично-драматичний театр ім. П. К. Саксаганського з м. Біла Церква представив свій черговий мистецький шедевр, народне шоу на дві дії — славнозвісну «Кайдашеву сім’ю» І. Нечуя-Левицького. Про значущість події можна судити ще й з того, що квитки було продано за місяць до вистави, бажаючих відвідати видовище такого рівня виявилося дуже багато. Та про власні враження трохи пізніше.

Для початку невеличкий екскурс в історію створення театру.

Справжній український професійний театр з’явився на початку 1880-х років, з часу заснування Марком Кропивницьким славнозвісного Товариства акторів, більш відомого під назвою театр корифеїв.

Київський академічний обласний музично-драматичний театр теж носить ім’я одного з корифеїв українського професійного театру — Панаса Карповича Саксаганського.

Цікавий факт — згоду на те, щоб театр носив ім’я Саксаганського, дав особисто Панас Карпович.

20 серпня 1920 року вперше в Україні, в м. Біла Церква відбулася прем’єра п’єси В. Шекспіра «Макбет». Її режисером постановником був Лесь Курбас. З цього все й почалося. В цей же час в місті було створено театральну студію «Березіль», до якої увійшли молоді самодіяльні артисти.

У 1923 р. вона була реорганізована у Державний театр, який діяв лише до 23 жовтня 1933 року — до часу, коли було репресовано Леся Курбаса.

30 грудня 1933 р., за наказом Наркомпросу УРСР, відкрився новий театральний колектив 4-й Київський пересувний робітничо-колгоспний театр.

У 1937 році Радою міністрів України театру було присвоєне ім’я П. Саксаганського.

З початком Великої Вітчизняної війни театр тимчасово припинив свою роботу. Більшість акторів пішли на фронт, чимало з них пройшли війну у фронтових концертних бригадах.

На початку 1946 року театр знову починає діяти. До його репертуару входить українська, російська, світова класика і п’єси сучасних українських драматургів.

На його сцені грали видатні митці України — Заслужені артисти України: Микола Крсек, Антоніна Щебатуріна, Надія Мазурчак, Андрій Скиба, а також працювали режисери: Народний артист Ігор Рибчинський, Заслужені артисти України: Віталій Авраменко, Едил Ольшевський, Заслужений діяч мистецтв Іван Казнадій. Вони гідно продовжили традиції своїх славних попередників Народних артистів України: Нонни Копержинської, Людмили Талах, Миколи Ярошенка.

Завдяки клопотанню директора і художнього керівника театру заслуженого діяча мистецтв України В’ячеслава Валентиновича Ускова, театру повернули ім’я обласного, яке було в нього до Великої Вітчизняної війни. Нині творчий колектив театру поповнився молодими акторами і режисерами — випускниками театральних ВУЗів Києва, Харкова та Івано-Франківська.

1 грудня 2009 року театр ім. П. К.Саксаганського відзначив велику подію — творчому колективу театру було надано статусу Академічного.

Театр постійно оновлює репертуар п’єсами вітчизняних і зарубіжних драматургів, як класиків так і сучасників.

Нинішній колектив Київського академічного обласного музично-драматичного театру ім. П. К. Саксаганського — це плеяда надзвичайно талановитих, енергійних та життєрадісних артистів, серед яких і поважні, заслужені артисти, і зовсім молоді актори.

Кращою виставою 2010 року визнана «Кайдашева сім’я» (яка до того ж була прем’єрою в червні 2010 року), режисером-постановником якої є В’ячеслав Стасенко — дуже талановита людина. Всі його вистави насичені особливою енергетикою та наділені духовною глибиною — жодного глядача не залишать байдужими.

В котрий раз було спростовано розхоже судження про те, що українська класика не актуальна, і зараз мало кого цікавить. В залі обухівського глядача був повний аншлаг. І всі, хто прийшов на виставу, були просто вражені від побаченого.

Народне шоу «Кайдашева сім’я» — це яскраве видовище, навіть краще сказати дійство, є на що подивитися і є що послухати. У виставі багато музичних і хореографічних номерів, які плавно вплітаються в канву дії, допомагаючи розкрити образи і головну ідею. Весь музичний матеріал у виставі виконується наживо. Тут і веселі, ритмічні пісні, і тужливі, трагічні. Глядачі щиро сміялися, і щиро сумували, спостерігаючи гру акторів. Музиканти не просто супроводжували виставу, а були безпосередніми учасниками подій. Уважного глядача не могли не здивувати старовинні народні інструменти, на яких грають музики, що додає особливого колориту виставі. І поряд з такою здавалося б народністю, у музиці і хореографії явно прослуховуються і проглядаються сучасні ритми — рок, хіп-хоп, джаз (навіть Кайдашиха звеселила всіх хіп-хопівським речитативом), але це зовсім не виключає прекрасних зразків української обрядової музики, яка звучить у сценах свята Купали, весілля, поховання, і вінцем усього є пісня «Роде наш красний».

Сцену прикрашала декорація — славнозвісна груша, яка пролягла в п’єсі «червоною ниткою», як символ неділимості світу, взаєморозуміння, єдності в людських стосунках.

Взагалі, найголовнішою у виставі є людська драма в окремо взятій сім’ї Кайдашів, яка є характерною для великої кількості сімей, і, в принципі, суспільства взагалі. Сімейні стосунки, зокрема, та суспільні в цілому повинні триматися на основних моральних цінностях: повага, любов, взаєморозуміння, толерантність.

Всі декорації та реквізити заслуговують на увагу і схвалення — це і сільський реманент, хатнє збіжжя, ефект справжнього вогню під час Купальського свята, справжня вода у відрах тощо.

Роль Кайдашихи грає Заслужена артистка України Лідія Дяченко, чия гра визвала шквал оплесків глядачів. Роль старого Кайдаша блискуче виконав Віктор Надем’янов, якого обухівський глядач запам’ятав з вистави «Сільвія»у ролі Грега — хазяїна собаки. Заслуговують особливої уваги образи Мотрі і Карпа, яких виконують Олена Тетерук і Сергій Скляренко. Молоді актори Олександр Коломієць та Ірина Бондар створили прекрасний ліричний дует Лавріна і Мелашки. Не обійшлося і без бабів Параски і Палажки, яких у виставі грають Надія Моцна, Ніна Кравчук, Світлана Лановенко. Довбушів, батьків Мотрі грають Заслужені артисти України Людмила Мерва і Анатолій Бевз. У ролі привида — Херсонського чумака, який заводить на «той світ» Кайдаша пізнаємо Заслуженого артиста України Володимира Рєпіна. Режисером і автором інсценізації повісті введено образ Духовного провідника, якого виконує Роман Вдовика, промовляючи ключові слова на святі Купала та в кінці п’єси в сцені примирення всіх людей. А загалом у виставі зайнята майже вся трупа театру, до якої ввійшли і актори драми, і артисти-вокалісти, артисти балету, і артисти оркестру.

Окремо хочеться сказати про костюми акторів. Вони були наскільки яскраві, оригінальні, якісні, продумані до найдрібніших деталей, що могли б стати гідною колекцією української народної моди.

Київський академічний обласний музично-драматичний театр ім. П. К. Саксаганського відвідує Обухівщину вже втретє, даруючи нам прекрасну можливість доторкнутися до мистецтва, відволіктися від буденного життя та підвищитися над собою у духовних стремліннях. Особисто у автора статті після перегляду вистави виникли саме такі враження.

Дуже сподіваюся на наступну зустріч з неперевершеним колективом Київського академічного обласного музично-драматичного театру ім. П. К. Саксаганського з Білої Церкви.

за інф. влас. кореспондента